|
Я маму не цілував давно...
Маленьким був -
цілував,
душив,
З вулиці скаржитися поспішав,
Потім квапливо мужніти вирішив.
Думав: "Мужність! Ось воно!"
Думав: "Мужність - це ось:
Прийти додому
і сказати:
"Поки!
Я на війну!.."
Злегка посміхнутися
І повернутися спиною до сліз,
До зовам маминим, -
на вокзал!"
Жінка виростила мене.
Зморшки вже на обличчя лягли.
Губи зімкнуті. Відцвіли.
Але багато в очах мого вогню.
Ось фотокартка.
День
в день
Я думаю про тебе,
Моєї колиски,
моєї долі -
Жінці виростила мене.
Я маму не цілував давно...
Тільки б мені повернутися лише!
Мама,
Якщо мене пробачиш
Серцем маминим,
вирішено:
Я розцілую тебе одну,
Серце послухаю,
обійму,
Сльози витру,
в обличчя гляну...
Перед тим як піти на війну.
|
