|
Велике почуття! Біля кожних дверей,
В якій стороні не заїдемо,
Ми чуємо, як діти кличуть матерів,
Далеких, але рвуться до дітей.
Велике почуття! Його до кінця
Ми жваво в душі зберігаємо,-
Ми любимо сестру, і дружину, і батька,
Але в муках ми матір згадуємо!
(кінець 1877)
|
